примиряти — 1) = примирити (згладжувати суперечності між кимсь / чимсь, змушувати змінити неґативне ставлення до чого н. на позитивне), погоджати, погоджувати, погодити, згоджувати, згодити 2) див. мирити … Словник синонімів української мови
примиряти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
згоджувати — ую, уєш, недок., згоди/ти, зго/джу, зго/диш, док., перех., рідко. Зближувати, з єднувати, примиряти … Український тлумачний словник
мирити — мирю/, ми/риш, недок., перех. 1) кого з ким і без додатка. Відновлювати, встановлювати мирні стосунки між ким небудь. 2) з ким – чим. Примушувати терпимо ставитися до кого , чого небудь, примиряти з кимсь, чимось. •• Не мири/ти мати не дуже добрі … Український тлумачний словник
погоджати — а/ю, а/єш, недок., рідко, погоди/ти, джу/, ди/ш, док., розм. 1) неперех. Сприяти кому небудь у чомусь. || безос. 2) перех. Примиряти кого небудь. || перен. Сполучати, поєднувати що небудь із чимсь іншим. 3) перех. Домовляти кого небудь … Український тлумачний словник
поєднувати — ую, уєш, недок., поєдна/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об єднувати. || перен. Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. || перен., заст. Примиряти.… … Український тлумачний словник
примирити — див. примиряти … Український тлумачний словник
примирювати — див. примиряти … Український тлумачний словник
розмиряти — я/ю, я/єш, недок., перех. і неперех., рідко. Відновлювати мир, згоду між ким небудь; мирити, примиряти … Український тлумачний словник
мирити — (відновлювати, установлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось / чогось), примиряти, примирювати, примирити; розводити, розвести, розмиряти, розмирити, розбороняти, розборонити, рознімати, розняти (відновлювати мир,… … Словник синонімів української мови
